Майстерність колективу – це педагогічні ідеї, але ідеї
без конкретних справ перетворюються у пустоцвіт.
В.О. Сухомлинський
Ефективність методичної роботи залежить від
багатьох факторів, та найважливіші серед них – професійна компетентність,
організаторський талант, загострене відчуття нового, високий творчий потенціал
завідувача – головного організатора і координатора науково-методичної роботи в
регіоні.
Ці якості
притаманні М.В.Холод. Вона має значний досвід управлінської діяльності. Вміє
формувати колектив; працювати в команді, ефективно використовуючи колективну
мудрість й індивідуальну творчість членів своєї команди, співпрацюючи з кожним
на основі партнерства, взаєморозуміння, взаємоповаги і взаємопідтримки.
Визначальним у діяльності завідувача
є постійна турбота про зростання іміджу РМК, утвердження авторитету кожного
працівника.
Прагнучи до вдосконалення методичної роботи і
посилення її впливу на ріст творчого потенціалу кожного вчителя, Марина
Василівна ефективно впроваджує розроблені «Секрети успіху відЗапорізького РМК» (додаток
1).
Компетентність,
професіоналізм методистів, на її думку, є найважливішою умовою їх успішної
діяльності, творчого підходу до реалізації модернізованих методичних функцій.
Кожен методист, вважає вона, має бути фасилітатором, тобто створювати умови для особистісного
розвитку педагога в системі післядипломної педагогічної освіти, володіти
змістом сучасної освіти і тенденціями змін в освітньому просторі та
методологією організації роботи педагогічних кадрів у міжкурсовий період,
проводити експертне оцінювання творчих знахідок вчителів, моделювати педагогічний
досвід і узагальнювати одержані результати; розробляти методичні рекомендації.
А тому М.В.Холод
значну увагу приділяє організації навчання методистів: проведенню методичних
оперативних нарад, семінарських занять, практикумів, стимулюванню їх самоосвіти.
Підвищення
кваліфікації методичних працівників здійснюється через:
- проходження курсової підготовки на базі КЗ «ЗОІППО»
ЗОР (розроблений перспективний план
проходження курсів підвищення кваліфікації на 2010-2015 роки);
- участь у Всеукраїнських науково-практичних
конференціях, педагогічних читаннях, семінарах-тренінгах;
- участь керівників та педагогічних працівників у
семінарах-тренінгах видавництва «Шкільний світ»;
- участь в обласних постійно діючих семінарах, науково-практичних конференціях,
педагогічних читаннях.
З метою підвищення ефективності діяльності РМК,
керівництва і координації діяльності методистів запроваджені наради при
завідувачу методичного кабінету. Основними завданнями яких є: визначення
конкретної програми дій, акцентування уваги педагогічних працівників на
розв’язанні певної проблеми, попередження можливих помилок, виправлення
допущених прорахунків тощо.
Тематика нарад при завідувачу районного
методичного кабінету (додаток 2).
Підвищити якість навчання методистів допомагає
запровадження «методів аналізу»: аналіз документів (планів роботи, концепцій розвитку
нормативно-законодавчих документів, посадових обов'язків); аналіз
компетентності персоналу, аналіз результатів атестації, методів оцінювання.
У системі навчання методистів перевага надається
діалоговим інтерактивним методам, упровадженню розвиваючих, особистісно
орієнтованих технологій. Додаток 3
вміщує план-графік проведення навчання методистів.
Завідувач РМК М.В.Холод постійно здійснює контроль
за діяльністю методистів через проведення експертної оцінки «Самоаналіз
діяльності та результативність проведення методичних заходів», анкетування
керівників навчальних закладів, голів методичних формувань «Ефективність
методичної роботи з педагогічними кадрами», «Вивчення результативності курсової
підготовки».
Кожен методичний працівник поглиблено
досліджує індивідуальну науково-методичну проблему.
Для забезпечення моніторингу професійної
діяльності методистів РМК, урахування досягнень, своєчасної фіксації реальних
змін і зростання професійної майстерності розроблено «портфоліо методиста»
(додаток 4). Важливим напрямком діяльності методичного кабінету є створення
ефективної системи навчання методичного активу, побудованої на принципах
комплексності, систематичності, безперервності, наступності, практичної
спрямованості.
Продумана
система навчання методичного активу, чіткі настанови керівникам методичних формувань,
практичний показ ефективних форм і методів роботи, широкий обмін досвідом – все
приносить користь, дає поштовх до активізації методичної роботи в районній і
шкільній ланках.
Орієнтовні плани проведення занять (додаток 5).
Зміст своєї діяльності РМК планує
та організовує на діагностичній, прогностичній, моделюючій основі. Зразки діагностичних
анкет (додаток 5).
Методична служба гнучко реагує на
зміни, що відбуваються в освітній системі району, здійснює системний моніторинг
якісного і кількісного складу педагогічних і керівних кадрів. Щороку районним
методичним кабінетом проводиться діагностування педагогічних працівників.
Одержання достовірної аналітичної інформації, необхідної для моделювання
науково-методичної роботи як системи, її корекції та оцінювання, досягається за
допомогою сучасних діагностичних технологій.
Діагностичний підхід дозволяє
вирішувати в єдності як організацію самої науково-методичної системи, так і організацію
у цій системі процесу навчання педагогічних працівників з метою їх творчого
професійного зростання у міжкурсовий період. На основі узагальнених матеріалів визначаються напрямки, форми методичної роботи,
тематика засідань методичних формувань.
Діагностування допомагає ефективно
оцінювати рівень професійної підготовленості та прогнозувати динаміку
особистого професійного розвитку кожного із освітян у системі науково-методичної
роботи. Усвідомлення результатів андрагогічного діагностування створює
передумови для критичного осмислення і оцінювання особистого професійного
досвіду, що у свою чергу стає провідною умовою професійного розвитку
педагогічних працівників.
З метою координування методичної роботи
запроваджені щомісячні плани роботи РМК, які надходять до кожного навчального закладу.
У методичному кабінеті наявні візитні картки навчальних закладів, які дають
можливість ознайомитись з річним планом роботи ЗНЗ, концепцією розвитку
навчального закладу, наказом «Про організацію науково-методичної роботи»,
розкладом занять, режимом роботи школи.
На початку навчального року методичний кабінет
направляє в школи план-сітку проведення районних методичних заходів, циклограми
методичної роботи з кожною категорією педагогічних працівників, план-графік
виїздів методистів у заклади освіти, графік
проведення методичних днів.
З метою підвищення результативності
науково-методичної роботи, ефективності вдосконалення професійної майстерності,
розвитку творчості педагогів РМК основну увагу зосередив на реалізації
науково-методичної проблеми «Гуманізація навчально-виховного процесу через
упровадження інноваційних форм навчання та виховання. Створення умов для формування професійної
мобільності педагогічних працівників регіону в умовах упровадження нових
Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти».
Ефективне, результативне дослідження
науково-методичної проблеми
забезпечується через диференціацію та індивідуалізацію навчального
процесу, опору в навчанні на професійний досвід педагогів, рейтингову систему
оцінювання, модульний підхід до навчання, побудову навчального процесу дорослих
не за предметним принципом, а на основі життєвої (професійної, виробничої) проблеми
тощо.
Сучасному суспільству потрібний управлінець нової генерації, який досконало
володіє теорією соціального управління, специфікою керівного процесу,
психологією управління, педагогічним менеджментом, педагогічними та
інформаційними технологіями, вміє спрямувати ввірений йому колектив на
здійснення науково-дослідної та експериментальної роботи щодо впровадження
педагогічних інновацій. Тож у центрі уваги РМК стоїть питання удосконалення
управлінської діяльності керівників навчальних закладів.
Підвищити ефективність безперервного навчання
керівників навчальних закладів допомогає створена структура взаємодії освітніх
установ району:
• Відділ
освіти
визначає мету, завдання розвитку освіти району, аналізує систему освітньої
діяльності закладів району.
• Районний
методичний кабінет координує діяльність суб'єктів науково-методичного середовища регіону;
• Опорні
школи здійснюють науково-методичне забезпечення трансформування нових педагогічних ідей,
інноваційних технологій, перспективного педагогічного досвіду в практику роботи
освітян району.
Враховуючи результати діагностичного опитування та побажання керівників навчальних закладів, функціонують:
-
навчально-методичний семінар для директорів
закладів освіти з проблеми «Модернізація змісту, форм і методів управлінської
діяльності в умовах освітніх змін» (керівник М.В.Холод);
-
постійно діючий
семінар для заступників директорів шкіл з навчально-методичної роботи з
проблеми «Модернізація змісту, форм методичної роботи. Підготовка вчителя до
впровадження новітніх технологій в навчально-виховний процес» (керівник М.В.Холод);
-
школа молодого
управлінця з проблеми «Створення системи управління закладом освіти» (керівник М.В.Холод);
-
консультативний
пункт для керівників закладів освіти з проблеми «Актуальні питання організації
управлінської діяльності керівника закладу освіти» (керівник М.В.Холод);
-
школа резерву
керівних кадрів «Перспектива» з проблеми «Підготовка керівних кадрів,
потенційно здатних до управлінської діяльності у закладах освіти» (керівник А.В.Головань).
Новопризначені, молоді керівники знайомляться з
досвідом кращих директорів та їх заступників.
Тематика засідань методичного семінару містила в собі
опрацювання таких проблем: «Управління системою методичної роботи в школі»,
«Управлінське рішення – ключ до успіху.
Наказ як управлінське рішення», «Теорія і практика управління сучасною школою»,
«Ділова документація у школі. Дотримання вимог».
На засіданнях постійно діючого семінару заступників
директорів розглядалися актуальні питання організації навчально-виховного
процесу та піднесення результативності методичної діяльності, творчого рівня
педагогів. Ґрунтовно опрацьовуються такі теми: «Педагогічна рада: зміст роботи,
форми, вимоги до проведення», «Контрольно-аналітична діяльність заступника
директора», «Діловодство у закладах освіти – дотримання вимог».
Особлива
увага приділяється управлінню процесом науково-методичного супроводу виконання
регіональних освітніх програм.
В умовах упровадження Державного
стандарту початкової загальної освіти, Державного стандарту базової і повної
загальної освіти особлива увага звертається на підготовку керівників навчальних закладів до
виконання стратегічних завдань управління школою: модернізації освітнього
середовища закладу освіти у зв’язку із запровадженням оновлених стандартів;
організації методичної та дидактичної підготовки вчителів щодо впровадження
нових Державних стандартів; удосконалення структури й організації
навчально-виховного процесу; розроблення моделей концепцій виховної роботи,
класу, закладу освіти.
Значну увагу методичний кабінет приділяє
навчанню новопризначених керівників шкіл, підготовці кадрового резерву. У ході занять розглядаються питання як
теоретичного змісту, так і проводяться практикуми управління. Ефективною формою
роботи є «майстер-класи» досвідчених керівників.
Зразок плану роботи (додаток 6).
Широко застосовуються в системі підготовки
керівників тренінгові заняття.
Завідувач РМК М.В.Холод ініціювала проведення семінару-тренінгу «Ключ до
персональної ефективності» та «Управлінська культура» на базі району (додаток 7).
Про результативність навчання керівників навчальних
закладів у міжкурсовий період свідчать результати анкетного опитування: 100 %
респондентів зазначили, що методичні заходи проводилися на високому рівні.
Такий підхід у методичній роботі з керівниками
загальноосвітніх навчальних закладів сприяє якісному підвищенню рівня їхньої управлінської
майстерності.
Комментариев нет:
Отправить комментарий